Треба вміти зачинити двері перед носом тих, хто хронічно носить своє тіло від одного порога до іншого. Це не кохання…
Право не прощати зрадників і обманщиків – це зовсім не про те, щоб роками носитися зі своєю злістю й образою…
У психологічно здорових людей існує межа любові, яка залишає її живою рівно доти, доки почуття взаємні, і доки за отримання доступу до людини не треба розплачуватися знищенням почуття власної гідності.
Я називаю це захисними механізмами, бо від хворого кохання варто мати чудовий імунітет.
Треба вміти, друзі мої, зачинити двері перед носом тих, хто хронічно носить своє тіло від одного порога до іншого. Це не кохання…
Треба вміти відіслати подалі тих, хто хоче отримувати довічну ренту любові замість одноразової допомоги. Відчуваєте різницю? І це не кохання…
Треба вміти розчарувати очікування тих, хто думає, ніби їхнє повернення з будь-яких полів зради буде пробачене просто за фактом того, що вони загорнули свої голоблі назад. Якщо розчарування дається важко, то просто поміркуйте над тим, чи повернулися б до вас, якби в них вийшло там, куди вони пішли, не озираючись на ваш біль і страждання. Знову не кохання…
Треба вміти перервати свої особисті приниження у вигляді жалюгідного випрошування і заслуговування любові, раз і назавжди зрозумівши, що справжнє кохання поспішають подарувати, а от несправжнє навіть продають із великим небажанням… Не кохання…
Так, існують ситуації, гнучкість у яких актуальніша за категоричність… Але саме в коханні, як показує практика, першими ламають якраз тих, хто готовий проявити будь-яку ступінь гнучкості заради здобуття й утримання цієї самої любові. А цінними виявляються ті з нас, хто точно знає, як з ним не можна, і як не можна з іншими…
Всепрощення – це всього лише вседозвіл, що видає ліцензію на вбивство особистості в тому, хто готовий проковтнути все. А право не прощати – це зовсім не кипіти роками від злості й образи, а всього лише перестати пускати у своє життя тих, хто почав паразитувати на вашому прощенні. І перестати шукати їм виправдання. Будь-яку любов починайте з любові до себе…
Автор: Ліля Град