В американській лікарні описано випадок, коли хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) у 80-річної жінки супроводжувалася ураженням легень, пов’язаним із вторинним впливом азбесту, що проявилося через десятиліття після контакту.
Пацієнтка мала історію тривалого куріння (40 пачок-років) та дитячий досвід непрямого контакту з азбестовими волокнами. У дитинстві вона гралася з батьком, чий робочий одяг після встановлення теплоізоляції був вкритий дрібними частинками, схожими на сніг. Під час госпіталізації лікарі зафіксували розсіяні вологі хрипи при аускультації, а рентгенологічне дослідження та комп’ютерна томографія виявили плевральні бляшки з кальцинатами, значно прогресуючі за останні 20 років.
Плевральні бляшки є щільними утвореннями гіалінізованого колагену, які виникають через вдихання азбестових частинок, здебільшого через 20-30 років після контакту. Як зазначають лікарі Шон Чіллаг і Річард Скотт Морхед, у сестер пацієнтки також було зафіксовано подібні бляшки, що свідчить про загальний вплив азбесту в сім’ї. Хоча плевральні бляшки самі по собі є безсимптомними, їхній зв’язок з іншими патологіями легень викликає занепокоєння. У цьому випадку жінка успішно перенесла лікування загострення ХОЗЛ і була виписана зі стаціонару.
Цей клінічний випадок підкреслює довгострокові наслідки навіть непрямого впливу азбесту. Як зазначено в New England Journal of Medicine, віддалені ураження, спричинені цим мінералом, можуть проявлятися лише через десятиліття після контакту, що робить важливим ретельний контроль за здоров’ям людей, які перебували у зонах ризику.
