Леся Українка: факти долі – На скрижалях

  Шукати маловідомі факти з життя і творчості Лариси Косач – справа марна, вважають її біографи. Постать письменниці настільки важлива для української літератури та історії, що досліджень про неї не бракує.  Ольга і Петро Косачі з дітьми Рояль Лесі Українки Вийшла заміж попри спротив матері Бунтарський дух Лесі Українки також поєднує її з сучасними підлітками….

Докладніше

Юліан Опільський: Іду на вас

  Українська історична проза у своєму розвитку переживала кілька етапів особливої популярності. Насамперед, це траплялося в періоди суспільно-політичних перетворень, революційних змін, боротьби українського народу за свою свободу й державність.  Юліан Опільський, розквіт його творчості припадає на 1918–1937 роки. І якраз збігається в часі з Українською національно-демократичною революцією, створенням ЗУНР, визвольною боротьбою УВО й ОУН проти…

Докладніше

Мокрина і Луїджі: кохання крізь роки

  Не всі романтичні історії кохання закінчувалися весіллям, особливо у воєнні роки. Війна як об’єднувала долі, так і розлучала на довгі роки. Проте, недаремно кажуть, що таке кохання особливе, воно наділяє людей неймовірними силами шукати своєю другу половинку незважаючи на роки і відстань, шукати все життя. Наша історія неймовірної долі українки Мокрини і італійця Луїджі….

Докладніше

Варфоломій: брат Шевченка

  Про троюрідного Тарасового брата, ще й свояка, оскільки поетів брат Йосип одружився з Мотрею — сестрою Варфоломія, написано чимало. Народився Варфоломій 11 червня 1821 року в селі Кирилівка Звенигородського повіту (нині – село Шевченкове Звенигородського району Черкаської області), був кріпаком пана Енгельгардта. Вчився в Кирилівській школі, де вперше й почув про свого знаменитого родича….

Докладніше

Климент Квітка: доля, творчість і кохання

4 лютого1880 року  – на Сумщині народився Климент Квітка, правник за фахом, етнограф, музикознавець, дослідник поліського фольклору. Зібрав і систематизував понад 6 тисяч українських, білоруських народних пісень, записав на фонографі голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців. Написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, музичних інструментів, створив…

Докладніше

Тарас Шевченко: недуга

  «Так мені погано, що я ледве перо в руках держу».      22 січня 1861 року поет захворів не на жарт, про що написав родичеві Варфоломію Шевченку: «Погано я зустрів оцей новий поганий рік. Другий тиждень не вихожу з хати: чхаю та кашляю…Так мені погано, що ледве перо в руках держу. Прощай!».  Останній автопортрет…

Докладніше

Микола Садовський: на сцені і в житті

Микола був одним з братів Тобілевичів, які розбудовували український театр. Майбутній режисер є частиною унікальної сім’ї, де кожна дитина у дорослому віці стала видатним театральним діячем. За його керівництва активно розвивалися театр “Руської бесіди” у Львові, перший український стаціонарний драматичний театр у Полтаві, а потім й у Києві. Микола Садовський – український актор, режисер та…

Докладніше

Наталія Полонська-Василенко: в ім`я науки

Сучасники зауважували її виняткову елегантність, врівноваженість та ерудицію. Вона тим часом пам’ятала себе маленькою дівчинкою із синичкою на плечі.  Її світлини та голос випромінюють благородну поставу спадкоємиці дворянської крові, що свідомо обрала шлях української дослідниці давнини. Життєпис Наталії Полонської-Василенко дає змогу поглянути на типові сценарії та унікальні збіги обставин у долі української науковиці, що досвідчила…

Докладніше

Тарас Шевченко: своя хата

Вирушаючи влітку 1859 року в Україну, Тарас Шевченко розраховував, що пробуде там п’ять місяців, а потім і зовсім поселиться на рідній Черкащині. Проте поїздку довелося перервати і повертатися до Петербурга. Причому не зі своєї волі… «Оженіть, будьте ласкаві!» У клопотанні, адресованому Правлінню Імператорської Академії мистецтв (5 травня 1859 року), Тарас Шевченко просив видати йому посвідку…

Докладніше