Іноді ми не просто дозволяємо партнеру ставитися до нас погано, а самі закріплюємо за ним таке право своєю поведінкою.
Іноді ми не просто дозволяємо партнеру ставитися до нас погано, а самі закріплюємо за ним таке право своєю поведінкою. Ось кілька ознак, що ти заохочуєш токсичність партнера, і як це виправити:
1. Усіма силами намагаєшся уникнути конфлікту
У житті це проявляється так: тобі простіше проковтнути якусь образу, ніж поговорити про неї. Ти постійно вибачаєшся – за свої почуття, за те, що не відповідаєш його очікуванням. Деякі жінки готові просити вибачення в принципі за те, що вони існують.
Такою поведінкою ти одразу ставиш себе в слабку позицію і повністю знімаєш з партнера відповідальність за все, що відбувається.
Стався до конфлікту не як до загрози, а як до способу розставити пріоритети і поліпшити ваші стосунки. Перш ніж здаватися і просити вибачення, спробуй зрозуміти, чи обґрунтовані претензії партнера. Ти не повинна звинувачувати себе за свої почуття, потреби і в принципі за те, хто ти є.
Намагаючись згладити конфлікт, ти заздалегідь визнаєш винуватою себе і даєш партнеру привід для маніпуляцій.
2. Ставиш його потреби вище за свої
Ми часто говоримо, що тривалі глибокі стосунки неможливі без компромісу, але тільки в тому разі, якщо компроміс обопільний. Масова культура відносить самопожертву мало не до головної ознаки кохання. На ділі, відмовляючись від своїх інтересів на догоду партнеру, ти перестаєш розвиватися.
Не звертаючи уваги на свої потреби, ти показуєш хлопцеві, що твої бажання не важливі. Чи варто потім звинувачувати його у своїй нереалізованості та називати егоїстом, якщо ти сама втратила всі можливості?
Стосунки – важлива, але не єдина частина нашого життя. Коли відмовляєшся від своїх бажань на користь чоловіка, пам’ятай, що це тільки твій вибір.
3. Заохочуєш його безвідповідальність
Поширену проблему чоловічої інфантильності найчастіше створюємо ми самі. Коли наготовляємо їжі на тиждень наперед, щоб чоловік не дай боже не помер з голоду за час твоєї відсутності. Боїмося залишити з ним дитину більше ніж на кілька годин. Ліземо вирішувати всі питання, бо «він обов’язково все зіпсує».
Щоб перестати заохочувати його безвідповідальність, вчися делегувати. Для великої дитини використовуй той самий підхід, що і для маленьких: хочеш, щоб малюк навчився сам одягатися, дай йому це зробити. Так, він копатиметься втричі довше, а в підсумку застебне куртку не на ті ґудзики і переплутає правий чобіт із лівим. Але з часом хлопчик стане самостійнішим, і тобі не доведеться до старості зав’язувати йому шнурки.
4. Виправдовуєш його недоліки
Наше улюблене: бачити проблему в чому завгодно, але тільки не в його поведінці. Агресивний – я спровокувала. Неохайний – він чоловік і не звик до домашньої роботи. Не виконує обіцянки – він просто був дуже зайнятий. Зрадив – напевно, я не здатна його задовольнити.
Найгірше, коли ти вербально висловлюєш ці виправдання, ніби натякаючи: роби все, що хочеш, ти не відповідаєш за свої вчинки.
Щоб перестати заохочувати його токсичну поведінку, почни ставитися до свого чоловіка як до зрілої самостійної особистості, а не як до неслухняної домашньої тварини.
5. Боїшся висловлювати емоції
До цього призводять усі помилки, про які ми говорили вище: погоджуєшся з усім, щоб уникнути конфлікту; не говориш про те, що тобі неприємно, щоб догодити партнеру; стримуєш образу, тому що знаходиш виправдання будь-якому його вчинку.
Перш ніж звинувачувати чоловіка в поганому ставленні до себе, переконайся, чи знає він про те, що ти відчуваєш. Чи пояснювала ти хоч раз йому свої емоції. Розповідала, що в його поведінці тебе ранить.
