6 травня 1864 року на Золочівщині народився Кирило Трильовський, якому вдалося пробудити національну свідомість тисяч українців Галичини. Він міг стати просто успішним правником: збереглася його акуратно написана адвокатська візитівка віденських часів. Однак обрав шлях діяльного служіння своєму народові й піднесення його культурного рівня. Завдяки його роботі «на майбутнє» Українські січові стрільці зустріли Першу світову підготовленими
Євфросина і Кирило Трильовські |
Д-р Кирило Трильовський. Останнє фото. Коломия, 1940 р. |
Краківський часопис «Ілюстровані вісті» у некролозі писав: «І хоч тяжкі переходи підірвали здоровля, а вік пригнув дужі плечі, думка Покійника залишилася жива до самої смерти. Не зломили його большевицькі часи, не застрашили ревізії, конфіската бібліотеки і безнастанні допити. До останніх годин свого життя жив, радів і смутився загальними національними справами, ловив жадібно … усі гомони рідної землі». І це було правдою, адже Трильовський не був би Трильовським, якби і в тих умовах не працював доволі інтенсивно й надалі залишався «вульканічним», як підмітив у листі письменник Денис Лукіянович. Отже, від 1939 р. до літа 1941 р. Січовий Батько написав 13 досить грубих зошитів споминів зі свого життя, частково виданих 2019 р. у Львові, з доволі детальним описом подій, персоналій, настроїв і загалом атмосфери та відносин, які панували в ті часи.
Похорон К. Торильовського. Коломия, 21 жовтня 1941 р |
Могила К.Трильовського |
Ольга ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА, Мирослава КОЧЕРЖУК